Добрянський Анатолій Миколайович

Український поет , літературознавець, мистецтвознавець, педагог, перекладач, громадський діяч.

Народився 26 серпня 1935 року в селі Крикливець Крижопільського району Вінницької області в учительській родині. Батько, Добрянський Микола Єфремович, учитель історії та української мови і літератури, репресований у 1937 році, реабілітований посмертно в 1956–му.

Мати, Добрянська Феодосія Василівна, сорок років учителювала в селах Вінницької та Чернівецької областей, померла в 1988 році.

В 1952 році Анатолій закінчив Сокирянську СШ № 1 і вступив на філологічний факультет Чернівецького університету.

У студентські роки разом з Й. Курлатом, М. Ткачем, С. Будним, Б. Мельничуком, Н. Кащук та ін. брав участь у роботі обласного літературного об’єднання, у підготовці радіоальманахів та літсторінок, виступав з читанням своїх віршів перед трудящими міста й області, писав пісні.

Пісня Григорія Шевчука на слова Добрянського «Гей, піду я на Черемош», створена в 1954 році і досі живе в репертуарі Заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю.

Закінчивши університет (1957), А. Добрянський став літпрацівником, а згодом — літредактором газети «Радянська Буковина», був головою обласного літературного об’єднання, директором клубу письменників у Чернівцях, керував літературною студією при гарнізонному Будинку офіцерів.

Після навчання в аспірантурі, з 1962 року, А. Добрянський працював у Чернівецькому національному університеті імені Ю. Федьковича спочатку старшим викладачем, а згодом — доцентом кафедри української літератури. Читав курси «Новітня українська література», «Історія української і зарубіжної культури», «Література народів СРСР», спецкурси «Література і музика», «Історія українського мистецтва».

Захистив кандидатську дисертацію «Шляхи світової сонетистики і розвиток сонета в українській літературі» (1975).

В 1984-1986 роках був виконуючим обов’язки завідуючого кафедрою української літератури.

У 1965 році А.Добрянський пройшов атестацію. Вищою атестаційною комісією Міністерства культури СРСР йому в 1966 році присвоєно виконавчу спеціальність «Лектор-мистецтвознавець», що надавало право виступати на концертній естраді. Як артист А.Добрянський співпрацював з Чернівецькою філармонією, кінотеатром «Чернівці».

Значний внесок у громадсько–політичне та культурне життя Буковини зробив Анатолій Добрянський як автор кількох сотень (!) гостропроблемних статей, рецензій, мистецтвознавчих нарисів, опублікованих у періодичній пресі.

Добрянський брав участь у діяльності Товариства ім. Т. Шевченка «Просвіта», у громадсько–культурних акціях Народного Руху, у пропагандистсько–освітній роботі громадської організації захисту навколишнього середовища «Зелений світ Буковини» та культурно–мистецьких заходах Народного дому.

Громадянська пристрастність, відданість ідеалам добра й справедливості, глибокі знання і безмежна ерудиція, блискучий хист оратора (його називали ЗЛАТОУСТОМ Буковини) принесли Анатолію Миколайовичу Добрянському заслужену популярність і шану в Україні і далеко за її межами.

Багато сил і уваги віддав Добрянський пропаганді кращих надбань українського і зарубіжного кіномистецтва, вихованню високих естетичних смаків кіноглядачів, особливо юних.

Він зібрав унікальну фонотеку (понад 1500 грамплатівок і касет) та книгозбірню (32296 книг та періодичних видань), на основі якої 2005 року у Чернівцях відкрито Муніципальну бібліотеку його імені.

Помер Анатолій Добрянський в 2003 році. Похований на центральному цвинтарі Чернівців.

В Чернівцях його іменем названо вулицю.

Джерело: dobrabiblioteka.cv.ua