Щорічно 24 травня усі слов’янські держави святкують День слов’янської писемності і культури та віддають шану основоположникам слов’янської писемності – святим рівноапостольним братам Кирилу та Мефодію.
Спочатку цей день було встановлено у постанові «Про День слов’янської писемності і культури» Президії Верховної Ради Української РСР, але вже в Україні День Кирила та Мефодія стали відзначати відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004.
24 травня православні віряни всього світу згадують святих братів Кирила та Мефодія. Брати були ченцями в православній церкві та саме в грецькому монастирі створили слов’янський алфавіт.
Слов’янська писемність зародилась орієнтовно в 862 році IX століття,.
Нова абетка була названа «кирилиця», на честь візантійця Костянтина, який після прийняття чернецтва став Кирилом. Разом із ним служінням Богу та освітянській справі займався його старший брат Мефодій.
Автор Кирило написав алфавіт спираючись на грецьку мову, але зробивши деякі зміни для того, щоб найточніше відтворити слов’янські звуки. В результаті чого було створено дві абетки – глаголиця та кирилиця.
У слов’янських народів вшанування пам’яті святих Кирила та Мефодія ще у давні часи було нормою, але далі через історичні та політичні чинники, святкування було забуте.
Вже на початку ХІХ ст. з відновленням слов’янських народностей було відновлено славу про слов’янських діячів науки.
За часів Русі у 1863 році була прийнята спеціальна постанова про визначення 11 травня (24 травня за новим стилем) Днем святкування пам’яті святих Кирила та Мефодія .
В момент створення алфавіту почалось переведення Євангелієта Псалтиря зі слов’янської на грецьку мову. Святі брати займались перекладом великої кількості літератури, що дало початок слов’янській літературній мові та видавництву книг. У часи Середньовічної Європи новостворена мова стала третьою за популярністю після грецької та латинської, саме за допомогою цієї мови розповсюджувалось слово Боже.
Кирило та Мефодій займались своєю просвітницькою діяльність майже 20 років, за цей час в них було дуже багато учнів та зроблена ними робота мала велике значення для слов’янської культури, вони піднесли її на достатньо високий рівень, а також завдяки їх праці було закладено основу для церковно—слов’янського письма, коріння всіх літератур слов’ян.
Варто зазначити, що окрім України, День слов’янської писемності і культури відзначають у Росії, Білорусі, Сербії, Македонії, Болгарії, Чорногорії та в інших країнах.
Прес-служба ГО «Майдан Січеслав-Дніпро»
за матеріалами: Рідна країна