Лесь Курбас

український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Засновник театру «Березіль»

Олександр-Зенон Степанович Курбас народився 25 лютого 1887 року в Самборі на Галичині, розстріляний НКВД у віці 50 років 3 листопада 1937 року у Сандармоху в Карелії.

Творець українського театру, великий український режисер, актор, публіцист, драматург, перекладач, народний артист УРСР. Сучасні мистецтвознавці називають його режисером-авангардистом, що випередив свій час на 100-200 років, його творчість і спадщину вивчають і викладають практично у всіх інститутах культури і театральних ВНЗ Європи і світу. Своєю творчістю він прославив український театр «Березіль» (1922-1934), що став одним з лідерів світового театрального мистецтва і виявився небезпечним Радянському Союзу своїм «українським націоналізмом», «чужим соціалізму». У 1937 році він був розстріляний НКВС разом з 1100 іншими “представниками української інтелігенції, які не перевиховалися», «на честь ювілею Великої Жовтневої революції».

Театр в СРСР був не осередком культури, а однією з форм пропаганди та агітації ВКП(б), тому більшовикам були потрібні лише ті режисерські таланти, хто допомагав будувати соціалізм і славити його подвиги, а не заважав або відводив в бік від «комуністичних цілей та ідеалів народу». Тому одні режисери отримували все — і «народну любов», і численні урядові нагороди, і премії, як брати Васильєви за фільм «Чапаєв» або Григорій Александров за комедії “Веселі хлопці”, “Волга-Волга”, “Цирк”, “Весна” та т. п., а іІнші, як засновник українського театру Лесь Курбас, — тюремний строк, відправку «на перевиховання» на будівництво Біломор-Балтійського каналу, а там ще й розстріл за пропаганду «українського націоналізму».

У СРСР вибрати шлях створення українського національного театру було подвигом, яким і став створений Лесем Курбасом філософський театр-студія «Березіль», що об’єднав багатьох талановитих акторів 20-30-х рр. і виріс в результаті в Харківський академічний драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка. Вони ставили українською мовою:

  • філософську драму-метафору М. Куліша «Маклена Граса» про долю маклера, який вирішив застрахувати своє життя і замовив власне вбивство;
  • у мюзик-холі — вистави “Шпана”, ”Алло на хвилі”, “Чотири Чемберлени”;
  • ”Костюмовані історії” — “ Жакерія “, “Сава Чалий”, “Король бавиться”, “Змова Фієско” та ін.

Театр «Березіль» був новатором, суперечив соцреалізму, що проповідувався у СРСР:

  • оголосив курс на “реформу людини” замість аналізу класової боротьби;
  • використовував символізм і авангардизм, сміливо поєднуючи на сцені елементи кіно, фото і музику;
  • Курбас став законодавцем театральної моди, зробивши «новий український театр». Критики сміливо ставлять його в один ряд з провідними театральними режисерами Європи і світу, на що Лесь Курбас з гумором помічав, що чим бути авторитетним в Україні, легше отримати визнання за кордоном.

На вершині світової слави Лесь Курбас у СРСР отримав офіційне звинувачення з боку колегії Наркомату освіти УРСР від 5 жовтня 1933 року в спеціальній постанові, де його театр названо “шкідницької організацією”, а самого Леся Курбаса — “націоналістом, який скотився до фашизму”. Негайно було звільнено з посади головного режисера і розформовано театр.

Лесь Курбас їде до Москви, де влаштовується на кілька місяців режисером в «єврейський театр» на Малій Бронній до Соломона Міхоелса, ніби підкреслюючи повний абсурд звинувачень і у «фашизмі», і у «українському націоналізмі». Для ОГПУ / НКВД СРСР це не стало серйозним доказом, Лесь Курбас був заарештований у 1933 році, засуджений, у 1937 році розстріляний.

Літературні критики ставлять Леся Курбаса в один ряд з провідними режисерами світу ХХ століття — Антоненом Арто, Костянтином Станіславським, Всеволодом Мейєрхольдом, Євгеном Вахтанговим, тим самим підкреслюючи, на який світовий рівень міг би піднятися український театр, якби у 1933 році комуністичний режим СРСР не знищив одного з провідних режисерів Європи.

1916 рік — Все своє життя Лесь Курбас мріяв працювати в театрі Садовського. Його мрія стала реальністю, і він вступив до цього театру. Організував студію молодих акторів, яка згодом перетворилася на Молодий театр;

1917 рік — був відповідальним секретарем тижневика «Театральні вісті»;

літо 1920 року — Курбас збирає найкращих акторів, створює трупу під назвою «Кийдрамте», яка починає гастролювати по містах Київщини;

1922-1926 — засновує і працює у політичному театрі України;

1926-1933 — засновує і працює у філософському театрі України під назвою «Березіль». Драматургом, якого цінував і шанував Курбас, був Микола Куліш. Його першою п’єсою, яку відіграли у «Березілі», стала «Комуна в степах»;

1924 рік — Всеукраїнське фотокіноуправління офіційно запросило Леся Курбаса попрацювати протягом одного року режисером Першої державної одеської кінофабрики;

29 грудня 1933 року — заарештований у зв’язку зі справою Української військової організації і відправлений етапом у Харків;

9 квітня 1934 судова трійка колегії ГПУ засудила зламаного фізично і психічно режисера до 5 років таборів — досить м’який на ті часи вирок. Тому Лесь Курбас мав шанси ще вийти на свободу і повернутися до життя.

На волю режисер так ніколи не вийшов — табірні поневіряння закінчилися в страшний для української культури день — 3 листопада 1937року. Тоді, до 20-ї річниці Жовтневої революції, в Соловецькому таборі особливого призначення за вироками позасудових органів розстріляні Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Яловий. В один день було страчено понад 100 представників української інтелігенції: відродження 1920-х стало «розстріляним відродженням»;

3 листопада 1937 року — Лесь Курбас розстріляний в урочищі Сандармох. Похований Лесь Курбас у Харкові;

1957 рік — реабілітований. Посмертно.

Представник української діаспори в Канаді Марко Роберт Стех зняв документальний фільм «Очима культури» про Леся Курбаса:

Увічнення пам’яті

  • 21 грудня 1991 року — Кабінетом Міністрів України був скасований указ Ради Народних комісарів УРСР про позбавлення Курбаса звання Народного артиста;
  • 1989 рік — відкрито меморіальну дошку на фасаді Харківського державного академічного українського драматичного театру імені Т. Г. Шевченка;
  • Львівський академічний театр був названий на честь Леся Курбаса;
  • 26 лютого 2007 року — введена в обіг ювілейна монета, присвячена актору;
  • пам’ятник Курбасу в Києві;
  • погруддя в Самборі.

Джерело: www.heroes.profi-forex.org

Добавить комментарий