Павло Кошиця (Порай-Кошиця)
український оперний і камерний співак (тенор)
Народився 26. 01. 1863 у с. Кирилівка, нині с. Шевченкове Звенигород. р-ну Черкас. обл. Співак (лірико-драматичний тенор), педагог. Батько Ніни Кошиць, двоюрідний брат Олександра Кошиців. З родини священиків. Освіту отримав у Богуславському духовному училищі (нині Київ. обл.) та Київській духовній семінарії.
У 1880-х рр. співав у капелі купця В. Рукавишникова (м. Нижній Новгород, Росія). 1886 навчався співу в Московській консерваторії (кл. Ф. Коміссаржевського). Удосконалював майстерність у Поцці (м. Мілан, Італія). З успіхом виступав на оперних сценах Італії (1887–89), Греції, Ґватемали. 1890 – соліст Тифліської опери (нині Тбілісі). Здобув високу оцінку П. Чайковського за виконання партії Германа у його опері «Пікова дама». 1891–92 виступав у Київ. опері, де блискуче дебютував партією Отелло (однойменна опера Дж. Верді), мав великий успіх у партіях Ленського («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Рауля та Іоанна Лейденського («Гуґеноти», «Пророк» Дж. Мейєрбера). 1893–1903 – соліст Великого театру у Москві. Володів красивим, сильним голосом широкого діапазону з багатою тембральною палітрою, а також неабияким артистизмом. Брав участь у прем’єрах: «Паяци» Р. Леонкавалло (Каніо), «Зиґфрід» Р. Ваґнера (1894, гол. партія), «Троянці в Карфагені» Г. Берліоза (Еней).
У камерних концертах виконував романси П. Чайковського й М. Лисенка («Огні горять»).
Втратив голос. Отримавши мізерну пенсію, приватно викладав спів. Покінчив життя самогубством.
Партії: Фінн («Руслан і Людмила» М. Глінки), Князь («Русалка» О. Даргомижського), Ленський, Герман, Вакула («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Черевички» П. Чайковського), Берендей («Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Макс («Вільний стрілець» К.-М. Вебера), Едґар («Лючія ді Ламмермур» Ґ. Доніцетті), Отелло, Герцог, Альфред («Отелло», «Ріґолетто», «Травіата» Дж. Верді), Роберт-диявол (однойм. опера Дж. Мейєрбера), Єлеазар («Жидівка» Ф. Галеві), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Лоенґрін, Тангейзер, Зиґмунд («Лоенґрін», «Тангейзер», «Валькірія» Р. Ваґнера).
Джерело: www.esu.com.ua