Славетні жінки України. Олена Петрівна Блавацька! 

HpbЩорічно сотні тисяч людей усього світу, від Америки до Індії, відзначають — день пам’яті Олени Петрівни Блаватської. Це вона, за висловом М.К.Рериха, прийняла на себе „тяжке доручення дати поштовх свідомості людства, яке заплуталося у мертвих тенетах догм і ринулось у глухий кут атеїзму».

Вона мала великий вплив на Ціолковського і Едісона, Скрябіна і Чюрленіса, Рерихів і Волошина, Ганді і Неру. Всесвітньо відому дослідницю східних езотеричних вчень, засновницю Всесвітнього Теософічного товариства, вчену і оригінальну письменницю називали божою обраницею, ясновидящою.

Народилася Олена Блаватська у 31 липня 1831 році у місті Катеринославі (Дніпро) в аристократичній сім’ї. У 1844 році Блаватська поїхала до Парижа, а згодом до Лондона. Навчання її проходило за кордоном. В 17 років одружилась, з єдиною метою — вийти з-під контролю рідних.
Через рік вона розлучилася і подалася в мандри. Вона прагнула пізнати нерозгаданий світ, незвичайні та надприродні явища. Жила в Індії, Америці, де досліджувала різноманітні релігії, міфології, культи, стародавні філософські системи. У 70-х роках минулого століття по Америці і Європі прокотилася хвиля захоплення спіритизмом. Не обминула вона і Блаватську. Поле її інтересів, постійно розширюється. Перебуваючи деякий час в Одесі, Олена Петрівна спробувала себе і в комерційній справі. Але ці її починання зазнали краху. Навіть їй не під силу було поєднати в собі потяг до високої духовності і занадто приземлену комерційну кар’єру. І знову Захід.
У 1875 році на квартирі Блаватської відбулося відкриття Теософічного Товариства. Головною метою якого було «створити ядро Всесвітнього Братерства, де не буде мати значення різниця раси, колір шкіри, стать, каста й віросповідання».

Згодом воно було переведене в Індію, де продовжує функціонувати і по сьогоднішній день, ставши Всесвітнім Теософічним товариством, яке має філіали у всьому світі. Блаватська так писала про мету своїх досліджень: „Довести, що природа не є випадковим сполученням атомів», і вказати людині її законне місце у схемі Всесвіту, врятувати від спотворення архаїчні істини — основи релігій; відкрити, до певної міри, основну єдність, звідки все пішло, а також зібрати разом найстародавніші основи і зробити з них одне гармонійне і нерозривне ціле, і вияснити деякі таємниці заповітної філософії».

Олена Петрівна менш ніж за два роки пише книгу „Серпанок ІЗІДИ»обсягом в 1300 сторінок. Ця назва задумана авторкою як відмежування від тодішньої науки, в якій панував позитивізм, і яка твердила, що основні проблеми духу і духовності поза обрієм її пошуків. Головна теза цієї праці полягає в тому, що всі великі релігії, філософські теорії й основи всіх знань про космос і людину походять з Індії, яку, згідно з думкою, що домінувала в тогочасній науці, вона вважала прабатьківщиною індоєвропейських народів. Одна із збірок Олени Петрівни адресована так: «Присвячується небагатьом…» Ці слова можна поставити епіграфом до кожного її твору. Ні, не заради нової віри здійснювала свій духовний подвиг ця незвичайна жінка. Вона розуміла, що всяка віра в решті решт буде невірно тлумачено і використана в інтересах невеликої групи жерців або чиновників. Інший інтерес рухав нею. Щоб людина замислилася над сенсом свого буття.

Вона розбудила дрімаючу думку, стрепенулася, перестала звіряти свій шлях за чужим компасом і присвятила своє життя тому, що стало його суттю. А для пробудження духовних сил, вважала Блаватська, людина повинна працювати кожного дня: „Події повинні відбуватися всередині нас».

Померла Олена Петрівна у травні 1891 року, сидячи за робочим столом.

Джерело: library.kr.ua

Добавить комментарий