Військова історія – це, зокрема, й історія союзів та коаліцій, які виникали так часто, як і велися бойові дії. Тож не має нічого дивного, що протягом сотні років українські козаки встигли повоювати з татарами проти Польщі, з поляками проти Москви, з татарами проти неї ж. А от починаючи з 20 вересня 1655 року під Городком Військо Запорізьке вже в коаліції з Московським царством під проводом Богдана Хмельницького протягом майже трьох тижнів билося з армією Речі Посполитої.

Забігаючи наперед відзначимо що січ завершилася перемогою союзників, після чого розпочалася облога Львова.

Зібравши достатні для наступу сили 11 липня Гетьман Хмельницький пішов походом на польські залоги у Кам’янці та інших замках. Разом з ними пішли і невеликі частини московського війська під проводом боярина Бутурліна. Вони, як пишуть історики, не стільки допомагали у борні, як створювали Гетьману Козацької України певні політичні незручності у його державній діяльності.

Польським військом командував Коронний гетьман Речі Посполитої Станіслав Потоцький. Йому довелося відступити із військом спочатку під Львів, а потім до містечка Городок, де він розташувався табором 22 вересня. 26 вересня до Львова зі своїм військом підійшов Богдан Хмельницький. Провівши розвідку Хмельницький направив частину війська під командуванням миргородського полковника Григорія Лісницького під Городок. Разом з Лісницьким під Городок було направлено московські рейтарські загони Ромодановського. Загалом було близько 40 тисяч військових. У поляків проти такої потуги шансів практично не було.

Джерело: kray.org.ua