imagesСпілкуючись з людьми,які не підтримували Майдан і критикували революцію,не один раз приходив до висновку,що вони реально не хочуть змін. Живучи в країні третього світу, в країні де немає ні права, ні законів, де народ не має ні якого захисту, вони не хочуть змін. Вони називають це стабільністю.

Працюючи стоматологом, багато спілкуюсь із пацієнтами (ну,коли вони ще не відкрили рота:)…)Один з таких, за часів віктора фьодорича, жалівся, що на заводах скорочення, зарплати маленькі і взагалі заводу ім. Петровського скоро буде кінець. Після подій на Майдані він знову був у мене, знов жалівся вже на нову владу, мовляв, Янукович хоча б промисловість підіймав!
Ще пів року назад він казав геть інше!
Такі люди ніколи не зміняться, вони будуть сидіти на своїх заводах, отримувати жалюгідну зарплатню, жалітися, але ніколи не вилізуть із своєї нори.

Нещодавно на мітингу в підтримку “Укропів” спілкувалися на цю тему і Віктор Романенко згадав байку про премудрого пічкура. Сатирична казка Салтикова-Щедрина, про боязкого пічкура, який прожив все життя в норі, бо боявся всього що за її межами. Маленька, тісна, але безпечна “стабільність”. Кожного ранку радіти: “Слава богу! кажется, жив!»

В нашій країні досить багато таких “боязких пічкурів”, то вже зіпсоване покоління… але є все ж надія на молодь, на тих, хто хоче від життя більшого ніж просто жити в “тісній норі”.
І таких стає все більше! Це і є один з найважливіших здобутків Майдану.

Ми вже зробили крок уперед, головне не дати “реваншистам” відкинути нас на два назад.
Тримаймося!Слава Україні!

Активіст ГО «Майдан Січеслав-Дніпро» Олександр Бондар.

Добавить комментарий