11295547_925064747545092_2332607139971481263_nДорогі друзі!

Звертаюся до вас за допомогою та підтримкою і запрошую прийняти участь у незвичайному соціальному експерименті.

Давно відомо, що на виборах, і місцевих в тому числі, гроші вирішують все, або майже все.

Коли я заявив про свою участь у цій кампанії, знайомі політтехнологи сказали мені: «Тобі потрібно небагато, декілька мільйонів. У середньому кампанія мера Дніпропетровська на цих виборах коштує близько 10 мільйонів. Піди до знайомих бізнесменів, тобі дадуть. Є люди, для кого це не гроші і кому треба захищати свої інтереси. З 10 тисячами гривень вибори не виграти. Такого просто не буває».

Я не хочу брати і бути комусь зобов’язаним. У мене самого немає таких грошей. А гроші, я впевнений, вирішують не все.

Є дружба, є любов, є милосердя, є співчуття, є віра. Вони набагато важливіше грошей. Чому політика повинна бути виключно брудною справою? Може, доведемо, що буває і по-іншому? Що буває на виборах зазвичай. Чим більше кандидат роздасть «благодіянь» під час виборів, тим більше за нього проголосують. Це мережа платних «виборців-агітаторів» в окрузі, це рішення якоїсь локальної проблеми (а деколи спочатку створити, а потім рішення) за рахунок знову ж грошей та адміністративного ресурсу. Це подарунки виборцям, це створення образу через листівки, плакати, агітгазети і ЗМІ.

Більша частина всього цього оплачується «чорним налом», крім виборчого фонду. Більша частина виборчих технологій протизаконна, полузаконна, або формально законна, але суперечить духу закону.

Що відбувається потім – вклавши гроші, депутат потрапляє в тихі коридори влади, де поступово повертає їх, часто з бюджету, і по можливості примножує. По суті, виборці продають своє право вибору за дрібні подачки. Звинувачувати їх важко, з нашої влади хоч щось отримати – вже успіх.

Але в принципі це невірно. Депутат стає пов’язаний не інтересами жителів (він їх просто купив в тій чи іншій формі), а інтересами свого бізнесу, своїх спонсорів, своїх покровителів у владі. Це життя, це Україна, приблизно так було завжди.

Але особисто мені це огидно. Всі все розуміють, але всіх нудить від цієї давно обридлої, але повторюваної як день бабака гри в якісь нібито вибори і яку нібито демократію.

Я не дуже розумію, чому за звалену на себе додаткове навантаження потрібно щось платити. Погодьтесь, є щось дивне в тому, що за право на допомогу людям і представництво їх інтересів у владі (де немає навіть зарплати) хтось викладає мільйони.

Якщо ми виграємо вибори без грошей і виключно по закону, я буду зобов’язаний і підзвітний тільки вам – простим Дніпропетровцям. На вибори мене висунула не партія, а власні переконання і я обіцяв не партії а тільки собі – що буду працювати чесно.

Я не проти бізнесу і готовий захищати його інтереси, але тільки у випадку, якщо це законно і інтереси бізнесу співпадають з інтересами міста. І безкоштовно.

Я не збираюся робити «чудеса» під час виборів і пропасти потім надовго.

Я не збираюся давати нездійсненних обіцянок.

Просто зроблю все, що в моїх силах для міста.

Навіщо мені все це треба? Я далеко не ангел. Загалом, проста людина, зі своїми достоїнствами і недоліками. Але мені цікаво спробувати зробити не так, як зазвичай. Зламати стереотип. Бути іншим. На щастя, чи на жаль, я, мабуть, трохи романтик.

Ідея проста. Потрібна команда добровольців – неважливо, знайомих чи незнайомих. Потрібна ваша допомога. Якщо ви готові допомагати і живете в Дніпропетровську, знаєте проблеми свого району, двору, у вас є думки про те, що можна і потрібно зробити. Потрібні вони і мені. Напишіть мені, і я складу план своєї роботи в міськраді, постараюся зробити все, що зможу.

Звичайно, потрібно прийти на вибори , на свою дільницю і проголосувати за Віктора Романенка. Потрібно поговорити зі своїми знайомими, сусідами, друзями. Переконати їх зробити те ж саме. Потрібна інша допомога. Перш за все, в організації зустрічей з виборцями. Повісити інформаційні листівки про те, що така зустріч відбудеться, прийти на цю зустріч. Якщо ви живете не в окрузі – не біда. Напевно у вас є друзі або знайомі, які живуть тут.

План дій – той самий. Зателефонувати, поговорити, зустрітися, переконати. Просто розповісти про те, хто я, і що я обираюся на мера. Потрібно приміщення на території округу – для проведення прийому та спілкування з людьми. Якщо приміщення буде – потрібні будуть люди для прийому дзвінків і наказів виборців. Якщо вдасться надрукувати листівки, потрібна буде допомога у їх розклеювання. Обов’язково, потрібні будуть спостерігачі в день голосування.

Найпростіша допомога – просто перепост цього повідомлення.

Потрібні ідеї і думки, що ще можна зробити. Обмеження лише одне – все це повинно бути законно і чесно.

Залишається одне питання – а навіщо взагалі все це потрібно? Чи є якийсь сенс допомагати якомусь там Романенку? А може він взагалі програє? Може бути, і дуже навіть ймовірно. Але будь-який результат – негативний або позитивний – буде вкрай цінний.

Програємо – будемо знати, що гроші і ресурси сильніше особистої ініціативи та ідей. Що в реальному житті це не працює. Але це буде моя поразка і мій програш, а для вас – цінний досвід і можливість навчитися на чужих помилках.

Виграємо – зрозуміємо, що гроші вирішують не все. Що є можливість зламати стереотипи. Експеримент продовжиться вже в роботі на посаді голови міськради. І кожен, хто увійшов в мою команду, в тому числі зможе запитати мене: «а що ти зробив, а як ти голосував, а кому ти допоміг?»

І, зрештою, зрозуміємо, що спільнота людей, що об’єдналися однією думкою а скоріше вірою – реальна сила. Та сама горизонталь, живі реальні люди, які хочуть і можуть щось змінювати.

Якщо ви готові допомогти — пишіть, будемо вирішувати, що і як робити.

 

Кандидат на посаду голови Дніпропетровської міської ради Віктор Романенко.

Добавить комментарий